Панас Максим
Максиму 9 років, він закінчив третій клас і, напевно, я вас не здивую, якщо скажу, що він обожнює футбол, і не просто обожнює, а навіть грає в команді! Максим взагалі здібний і активний хлопчик, добре вчиться, має гарну пам’ять, що допомагає вчити вірші, а потім з душею їх декламувати :) Любить брати участь в шкільних концертах та різних конкурсах. Словом, прагне встигнути усюди!
Та цього року на останній дзвоник, коли всі школярі в передчутті теплого літа та цікавих канікул, з Максимом сталась біда. Спочатку, звісно, ніхто і не думав, що все так погано, просто мама помітила що в нього здутий і дуже твердий живіт. Довелось починати канікули з поліклініки, там Максима оглянули і скерували в Охматдит до Львова, а з Охматдиту – в гематологію ЗУСДМЦ. Тут вже встановили діагноз – лімфома Беркитта.
Далі почалось лікування, Максим пройшов 2 блоки хімії і вже бореться з ускладненням…. В лікарню він потрапив з пневмонією і плевритом, зараз, на щастя, з легенями все нормально, та з’явилось інше – тромбоз яремної вени, що саме по собі не є добре, та ще й загрожує затрамбувати вшивний катетер, тому хлопчику вводять Клексан. Стоматит, незмінний супутник всіх наших дітей, турбував і на першій хімії і після неї, і на другій. Другий блок закінчився в суботу, і оскільки це був Метотрексат, то до кінця тижня потрібно обов’язково розпочати капати сильні протигрибкові, бажано Віфенд, інакше стоматит успішно перейде у «квітучу» грибкову інфекцію, а це вже загроза не лише слизовій рота, але й легеням, кишківнику та всьому дитячому організму.
У лікарні є протигрибкові, і вони допомагають стримати стоматит поки що, однак, лікарі знають з чим мають справу, а тому вже наголошують, що обов’язково треба Віфенд і на цьому блоці, і на наступних, а саме його в лікарні наразі і нема…
Максим живе в селі у Львівської області з батьками і трирічним братиком Данилом, хлопці дуже дружні, залюбки бавляться разом, Максим вчить молодшого грати в футбол і взагалі проводить з ним багато часу. Може тому, не зважаючи на всі труднощі, Максим залишається усміхненим і життєрадісним, бо він сильний старший брат – зразок для наслідування, підтримка і опора!
Він завжди в гарному гуморі і мужньо сприймає все, що з ним відбувається. Та яким би мужнім і оптимістом він не був – Максу лише 9 років і попереду в нього надзвичайно складне лікування. Йому дуже потрібна допомога!